98 років тому
історія України закарбувала на своїх скрижалях новий символ, який став невід’ємною
складовою генетичної пам’яті українського
народу. Цей
символ - Крути. Перші згадки і справжня, реальна оцінка захисників Крут
відбулася вже після набуття Україною незалежності в 1992 році. Не можна
викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юних студентів,
що захищали українську державність, поклавши на її вівтар найцінніше – власне
життя.
І саме
пам’яті героїв Крут була присвячена інформаційна година мужності «Волі народної
дзвін». Бібліотекар розповіла
про молодих юнаків, які в боротьбі за волю і кращу долю України не дожили до
сьогоднішніх днів, хто у розквіті своїх духовних і фізичних сил віддав
молодість і найдорожче - життя, хто поліг
у страшному бою під Крутами 29 січня 1918
року.
Молодь
читала вірші, присвячені героям Крут, згадували Героїв Небесної сотні та односельчан,
які зараз захищають нашу державу на Сході України, бажали їм міцного здоров’я
та швидкого повернення додому.
В кінці
заходу прозвучав вірш П.Тичини «Пам’яті
тридцяти»:
«На Аскольдовій
Могилі
Поховали їх…
Тридцять мучнів-українців
Славних, молодих.
На Аскольдовій Могилі
Український цвіт!..
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне
сонце, грає вітер
І
Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн ?
Боже, покарай!...
Понад все вони любил
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих...
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх...»
Немає коментарів:
Дописати коментар