«Піаніст – віртуоз» - інформаційна полиця до 120-річчя від
дня народження В.С.Горовиці, українського та американського піаніста – віртуоза
ХХ ст.
1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день музики.
Символічно, що він збігається із днем народження видатного українського
піаніста єврейського походження -
Володимира Самійловича Горовиця. Володимир Горовиць – один з
найвідоміших піаністів в історії. Він зумів здійнятися на олімп музичної слави
ще молодим і залишатися на вершині усе життя. Йому аплодували найвідоміші
концертні зали. Понад 60 років Володимир Горовиць щедро дарував людям радість і
насолоду спілкування з музикою. Кожен його концерт був подією музичного життя
різних країн. Його називали гіпнотизером, Ейнштейном у музиці, піаністом
світу. Концерти музиканта відвідували
королі й королеви, президенти і прем’єри, зірки театру і кіно. А він, такий
непоказний, невисокий на зріст, ставав Королем і Богом на сцені, щойно його
довгі гнучкі пальці торкалися клавіш. Його слава прогриміла на весь світ, а
взяла свій початок в Києві.
Володимир
Горовиць народився 1 жовтня 1903 року у Києві в заможній єврейській родині.
Його батько був авторитетним інженером, а мати — чудовою піаністкою. Тож не
дивно, що всі діти в сім’ї були так чи інакше залучені до музики. Незвичайний
талант виявився у хлопчика в 10 років, коли той напам’ять засвоїв усі твори
німецького композитора Р. Вагнера. Володимир постійно навчався і від роялю
практично не відходив. На випускному виступі в консерваторії, виконання хлопця
викликало шквал овацій. Такого ще не було ніколи. Після виконання випускником твору,
екзаменаційна комісія аплодувала стоячи, а за нею встала і вся зала. Згодом, так
само стоячи, Горовицю вже аплодували в усьому світі. Проте перші кроки
виконавця були не надто успішними. Він виступав перед робітниками на заводах
під час обідніх перерв. Звісно, захвату ці концерти не викликали ні у слухачів,
ні у виконавця. В середині 20-х років минулого століття, артистові вдається
виїхати до Європи.
Згодом Горовиць мав кілька концертів в Америці. Успіх
виступів у США перевершив усі сподівання: звідусіль почали надходити комерційні
пропозиції, найкращі антрепренери Європи і Америки воліли здобути собі
піаніста-віртуоза.
У 1940 році подружжя Горовиців остаточно переїжджає до
США. 1953-го, відзначивши 25-річний ювілей кар’єри в Америці, Володимир
Горовиць на деякий час пішов зі сцени. Минули роки, і 1965-го головною подією
року став концерт-повернення на сцену В. Горовиця. Щоб купити квитки,
шанувальники займали чергу в каси ще з опівночі. І їхні очікування справдилися.
Нікуди не зникла віртуозність музиканта, хоча репертуар, як і раніше, був чи не
найскладніший. Уже наприкінці життя піаніст отримав із рук Р. Рейгана
американську відзнаку — медаль Свободи. А нагород «Греммі» у нього було більше,
ніж у «Бітлз», — 25!
5 листопада 1989 року в Нью-Йорку Володимир Горовиць
тихо відійшов в інший світ. На честь видатного киянина на будинку по вул. М. Коцюбинського, де жив
музикант, встановлено меморіальну дошку. А з 1995 року в пошуках геніїв рівня
Горовиця щорічно проводиться Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті
музиканта. Конкурс виявив уже багато талановитих, обдарованих молодих виконавців.
Однак, напевно, такі, як Горовиць, народжуються раз на тисячоліття.