Бібліографічна довідка: 20 вересня 2013 року - 90 років від дня народження Олександра Сизоненка

Ювілей Олександра Сизоненка відзначатимуть на державному рівні згідно Постанови Верховної Ради України від 21.05.2013 року «Про відзначення 90-річчя з дня народження видатного українського письменника Олександра Сизоненка» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/296-18

Олександр Олександрович Сизоненко народився 20 вересня 1923 р. в с. Новоолександрівці на Миколаївщині. Він належить саме до покоління випускників 1941 p., юність яких нагло обірвала війна.

Пройшов криваві дороги війни сержантом-мінометником, а під час штурму Берліна був тяжко поранений. Підлікувавшись у шпиталі, пішов на відбудову Чорноморського суднобудівного заводу в Миколаєві, а заочно вчився на літературному факультеті місцевого педінституту.

Перше оповідання «Весна» побачило світ у «Вітчизні» 1949 p., а через два роки з'явилася й збірочка оповідань «Рідні вогні», за нею й друга — «Рідні краї» (1955). Відтоді О. Сизоненко цілком віддається літературі.

Місцева преса відзначила щирість і поетичність лірико-романтичного письма молодого новеліста. Опублікувавши дві збірки оповідань, він вдався до пригодництва та фантастики: в цьому жанрі написано повість для юнацтва «Зорі падають в серпні» (1957), де підступно діють агенти імперіалістичної розвідки; пишномовністю й сентиментальністю позначена й повість «Для чого живеш на світі» (1961).

Не вирізняється глибиною проникнення в життя та майстерністю й наступна «романтична» повість «Жду тебе на островах» (1963), в основу сюжету якої покладена детективна історія, де також діють шпигуни. У творі все дуже красиве й незвичайне: океани й екзотичні острови з пальмовими гаями, що «гудуть на океанських вітрах, немов струни велетенських контрабасів», і гори, і море, і красиві сни... А на цьому ультраромантичному тлі — таке ж «велике» й «незвичайне» кохання суперідеального героя — чекіста Павла Баклана та неземної красуні-іноземки з таємничим ім'ям Родомі.

Збагнувши, що детектив і пригодництво не його жанр, письменник прагне глибше зануритися в дійсність, тісніше пов'язати громадсько-виробничу й особисту сферу життя героїв, і пише роман «Корабели» (1960).

В основу сюжету твору покладено поширений тоді конфлікт між новатором і консерватором — між прогресивним, вольовим директором суднобудівного заводу Іволгіним і партійним чиновником-кар'єристом інструктором міськкому Долгушиним. Твір написано за всіма приписами соцреалізму, хоч тут помітимо й більшу вправність у змалюванні людських характерів, добру обізнаність із предметом дослідження.

Наступним і найпомітнішим серед здобутків автора на той час став роман «Білі хмари» (1965). Власне, це жанрове визначення досить умовне, бо немає в творі ні наскрізного сюжету, ні гострого конфлікту, та й спосіб змалювання людських доль і характерів не такий, як у класичних романах. Це роман-роздум, роман-сповідь, роман-реквієм. Автор знайшов свою форму, яка вдало відповідає змістові.

Навіть фабула його навдивовижу проста й безпретензійна: широкою асфальтовою стрічкою вдень і вночі безупину мчить машина. За кермом — герой твору, він же оповідач. Він їде до рідного села, що загубилося в степах Миколаївщини, туди, де минуло його дитинство, де він виріс, змужнів, пізнав життя і де зараз у сільській лікарні від невиліковної хвороби вмирає його батько. Вже початковими рядками автор тривожно застерігає: «Дорога буде далека — через всю Україну. І сумна: в батькову смерть». Він і читача запрошує пройтися цією сумною дорогою, оскільки «рано чи пізно по ній доведеться пройти чи проїхати: це одна з тих наших доріг, які не доводиться вибирати».

Далі йде схвильована оповідь про батька та його друзів-ровесників, про добрих і лихих сусідів, про своїх фронтових однополчан, постає ціла низка самобутніх характерів. У «Білих хмарах» О. Сизоненко виявив зрілу майстерність, здатність глибоко проникати в духовний світ, у психіку героїв, малювати яскраві, життєво правдиві картини, перейняті авторовою пережитістю.

Домінантною в творчості О. Сизоненка є тема війни. У вступі до гостросюжетної оригінальної повісті «Петер, Пауль, Йоганн...» (1967) автор зізнався: «Про нашу війну ми будемо думати і згадувати до кінця днів своїх, як про найбільше випробування нашої долі» і як про свій моральний борг перед полеглими.

Свій борг письменник спокутував трилогією «Степ» (1976), «Була осінь» (1981), «Мета» (1983). В ній О. Сизоненко прагнув масштабно, з документальною достовірністю відобразити перебіг подій на фронті й у тилу. З епічно-панорамним розмахом він переносить дію з окопів і вогневих позицій батарей — до командних пунктів армій і фронтів; з окупованого південного села Степівки та приморського міста Лиманська, де активно діють підпільники й партизани, — до штаб-квартири Гітлера тощо.

У центрі трилогії — сімейна хроніка родини Сірашів. Але твір заселено не тільки вигаданими, а й численними історичними особами. З одного боку — це Сталін, Жуков, генерали, партійні й державні діячі; з іншого — верховоди й генерали гітлерівського рейху та Японії. Отже, зроблено спробу поєднати роман-подію з романом-долею і створити багатоплановий твір про початковий період війни. На жаль, ця широкозахватність та багатоплановість подій спричиняються до того, що авторові не завжди щастить органічно й тісно пов'язати сюжетні лінії. І все ж трилогія стала помітним явищем не тільки в творчій біографії письменника, а й в українській воєнній прозі останніх десятиліть, вона відзначена Державною премією України ім. Т. Г. Шевченка.

Роман О. Сизоненка «Далекий Бейкуш» (1990) — твір динамічний, цікавий, читабельний, хоч далеко не у всьому викінчений. Як і в багатьох інших творах письменника, події в ньому відбуваються в рідному краї, а точніше — на «майже казковому» березі моря в Далекому Бейкуші під Очаковим. Тут порушено гострі екологічні та морально-етичні проблеми. Твір спонукає до роздумів, а багато в чому викликає бажання й посперечатися з автором, зокрема, з його концепцією соціальної справедливості.

Твори Олександра Сизоненка, які знаходяться в фонді бібліотеки:

1.Сизоненко, О.О. Вибрані твори. В 2-х Т.//О.О.Сизоненко. – К.: Дніпро, 1983. – 472 с.

Т.1: Романи. – 472 с., 1 л. портр.

Т.2: Оповідання. Повісті. – 479 с.

2.Сизоненко, О. Була осінь: роман // О.Сизоненко. – К.: Дніпро, 1990. – 190 с.

3.Сизоненко, О.О. Доки я живу: оповідання, етюди // О.О.Сизоненко. – К.: Рад. письменник, 1989. – 355 с.

4.Сизоненко, О.О. Зорі падають в серпні: повісті, оповідання // О.О.Сизоненко.  – К.: Дніпро, 1973. – 479 с.

5.Сизоненко, О.О. Мета: роман // О.О.Сизоненко. – К.: Рад. письменник, 1983. – 551 с.

6.Сизоненко, О.О. Не вбиваймо своїх пророків: книга талантів // О.О.Сизоненко. – К.: Дніпро, 2003. – 895 с.

7.Сизоненко, О.О. Не поле перейти…: роман і повість // О.О.Сизоненко. – К.: Дніпро, 2004. – 464 с.

8.Сизоненко, О.О. Степ: роман // О.О.Сизоненко. – К., Рад. письменник, 1976. – 560 с.

9.Сизоненко, О.О. Сьомий пагорб: повість // О.О.Сизоненко. – К.: Молодь, 1981. – 256 с.

10.Сизоненко, О.О. Хліб з рідного поля: повість, оповідання, етюди // О.О.Сизоненко. – К.: Рад. письменник, 1978. – 285 с.

11.Сизоненко, О.О. Хто твій друг: роман // О.О.Сизоненко. – К.: Рад. письменник, 1972. – 299 с.  

WEB-БІБЛІОГРАФІЯ

1.Александр Сизоненко: «Узнав о нападении немцев, я сказал: «Какой Гитлер дурак. Мы же его одним ударом прикончим!»: как это было: Факти и коментарии: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу: http://fakty.ua/134790-aleksandr-sizonenko-uznav-o-napadenii-nemcev-ya-skazal-kakoj-gitler-durak-my-zhe-ego-odnim-udarom-prikonchim - Загол. з екрану. – Мова: рос.

2.Біографії, життєписи, творчість: Олександр Сизоненко (1923 р. нар.): Электронная библиотека Князева: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу:  http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/biografii/part3/035.htm- Загол. з екрану. – Мова: укр.

3.Олександр Сизоненко. Валькірії не прилетять: Берлінські хроніки. 1945 рік: Киевский вестник: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу:  http://kiev-vestnik.com.ua/623-oleksandr-sizonenko-valkiriyi-ne-priletyat.html - Загол. з екрану. – Мова: укр.

4.Олександр Сизоненко. Зорі падають в серпні: Литературно-художественный интернет-журнал: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу: http://litnik.org/index.php/proza/oleksandr-sizonenko - Загол. з екрану. – Мова: укр.

5.Олександр Сизоненко. Людина йде за музикою: есе пам’яті Героя України Олександра Білаша: Голос України: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу:  http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=95540 – Загол. з екрану. – Мова: укр.

6.Олександр Сизоненко: «Пишу, коли не можу не писати»: Українська літературна газета: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу: http://www.litgazeta.com.ua/node/3316  - Загол. з екрану. – Мова: укр.

7.Письменник рідного краю: до 90-річчя Сизоненко О.О.: Баштанка: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу: http://bashtanka.mk.gov.ua/ua/1361796637/ - Загол. з екрану. – Мова: укр.

8.Про відзначення 90-річчя з дня народження видатного українського письменника Олександра Сизоненка: Шевченківський район міста Києва: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу: http://shev.gov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=7996&Itemid=3 - Загол. з екрану. – Мова: укр.
9.Сизоненко Олександр Олександрович: Вікіпедія: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D1%E8%E7%EE%ED%E5%ED%EA%EE_%CE%EB%E5%EA%F1%E0%ED%E4%F0_%CE%EB%E5%EA%F1%E0%ED%E4%F0%EE%E2%E8%F7 - Загол. з екрану. – Мова: укр.

10.Ювілей Олександра Сизоненка відзначатимуть на державному рівні: Верховна Рада України прийняла постанову «Про відзначення 90-річчя з дня народження видатного українського письменника Олександра Сизоненка»: Українська літературна газета: - Електрон. текст. – Режим  доступу: http://www.litgazeta.com.ua/node/4052 - Загол. з екрану. – Мова: укр.