Йдуть роки, побіліли вже скроні,
Відгриміли воєнні тривоги.
Та тривають бої оборонні
В душах славних творців Перемоги.
Війна чорним крилом зачепила
Мирну працю, лани і домівки,
Назавжди мечем смерті скосила
Майже сотню бійців з Василівки.
Переможна хода сонцелика
Несла волю народам у світі,
Подвиг воїнів наших великий
Ушановують внуки і діти.
По війні повернулись герої,
Славні воїни, вісники волі,
Певні в тім, що їх рани загоїть
Мирна праця на хлібному полі.
А війна губить їх і понині,
Їх все менше стає поміж нами,
Ми шануєм їх в нашій родині,
Хай гордяться своїми синами.
І живуть в наших душах і в краї
Перемоги могутні титани,
Як батьків, всі ми їх поважаєм,
З нами вічно війни ветерани.
Станіслав Сауляк


























