среда, 6 ноября 2013 г.

Григорій Квітка-Основ'яненко як зачинатель нової української прози

29 листопада 2013 року 235 років від дня народження Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, українського прозаїка, драматурга, журналіста, літературного критика.
Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім — Основ'яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім'ї 29 листопада 1778 року. Служив комісаром у народному ополченні (1806 — 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 — 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду.


Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому Харкові, Квітка-Основ'яненко брав участь буквально у всіх важливих освітньо-культурних починаннях, зокрема був ініціатором видання журналу «Украинский вестник», альманахів «Утренняя звезда» і «Молодик», першої збірки українських прислів'їв і приказок. Перебував письменник у творчій співдружності з колективом Харківського театру.
Свої ранні фейлетони, статті, жартівливі вірші (10-ті—початок 20-х pp.) Квітка-Основ'яненко публікував переважно в харківській періодиці («Украинский вестник», «Харьковский Демокрит», «Харьковские известия»). З творів цього періоду найбільший інтерес читача викликали «Письма Фалалея Повинухина» — цикл сатиричних прозових фейлетонів, написаних у формі листів до видавців журналу від поміщика-невігласа («Украинский вестник», 1816 — 1817; «Вестник Европы», 1822).
В кінці 20-х — на початку 30-х pp. написані шість російських сатиричних комедій, серед яких:
1827р. — «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе» (опублікована 1840р.; за сюжетом і складом персонажів передує «Ревізору» Гоголя);
1828р. — «Дворянские выборы» (стала сенсацією (понад тисячу примірників в Москві розкупили за два місяці), після прочитання Миколою І була заборонена цензурою).
1829р. — «Шельменко — волостной писарь»;
1830р. — «Ясновидящая» (не була опублікована через цензурну заборону).
1832р. — повість «Маруся» українською мовою.
1834р. — книга перша «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком», збірки прозових творів (повістей та оповідань) українською мовою.
1836 — 1837рр. — книга друга збірки «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком».
Ще ряд повістей та оповідань письменника публікується в журналах та альманахах, повість «Козир-дівка» виходить у Петербурзі окремим виданням.
Прозові твори Квітки-Основ'яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті.
До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання «Салдацький патрет» (1833), «Мертвецький Великдень», «От тобі і скарб», «Пархімове снідання», «Підбрехач», а також гумористично-сатирична повість «Конотопська відьма» (1833).
Серед сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ'яненка — повісті «Маруся» (1832), «Козир-дівка» (1836), «Сердешна Оксана» (1838), «Щира любов» (1839). Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина.
1835р. — соціально-побутова комедія «Сватання на Гончарівці»
1838р. — соціально-побутова комедія «Шельменко-денщик» (написана російською мовою, центральний персонаж — Шельменко — говорить по-українськи), що вважається найвищим досягненням Квітки в драматургії.
Серед численних прозових творів Квітки-Основ'яненка, написаних російською мовою, виділяються сатиричні романи «Пан Халявский» (1840) та «Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова» (1841, перший варіант — 1833, твір зазнав переслідування цензури), повісті «Ганнуся», «Панна сотниковна», «1812 год в провинции», оповідання «Званый вечер» із задуманого циклу «Губернские сцены», історично-художній нарис «Головатый», близька за жанром до фізіологічного нарису повість «Ярмарка», фізіологічний нарис «Знахарь».
1841р. — «Предания о Гаркуше».
Кращі твори Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу загальноросійському й європейському читачеві: починаючи з 1837р. ряд його оповідань і повістей друкується в російських перекладах у Петербурзі та Москві; 1854р. в Парижі виходить французькою мовою «Сердешна Оксана». Трохи пізніше його твори перекладаються польською, болгарською, чеською мовами.


Про життя та творчість Квітки-Основ'яненка можна ознайомитись також на сайті "Бібліотека української літератури" http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=187


Твори Григорія Квітки-Основ’яненка в Інтернеті

Квітка-Основ’яненко, Г. САЛДАЦЬКИЙ ПАТРЕТ: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/lib/kvitka-osnovynenko/wwh1j.html - Загол. з екрану. – Мова: укр.

Квітка-Основ’яненко, Г. Скорочені твори:
МАРУСЯ;
КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА;
СЕРДЕШНА ОКСАНА;
Конотопська відьма (варіант ІІ найкоротший) : [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу:  http://www.ukrlit.vn.ua/author/kvitka-osnovynenko.html - Загол. з екрану. – Мова: укр.

Квітка-Основ'яненко, Г. Сватання на Гончарівці читати: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу:  http://www.ukrlib.com.ua/books/printzip.php?id=62&bookid=3 - Загол. з екрану. – Мова: укр.


Квітка-Основ'яненко, Г. Козир-дівка: [Електронний ресурс] - Електрон. текст. – Режим  доступу:  http://www.e-reading.biz/chapter.php/1000054/0/Kvitka-Osnovyanenko_Grigoriy_-_Kozir-divka.html -   Загол. з екрану. – Мова: укр.
  
Квітка-Основ'яненко, Г. Маруся читати повністю - Електрон. текст. – Режим  доступу:  http://www.ukrlib.com.ua/books/printzip.php?id=62&bookid=1-   Загол. з екрану. – Мова: укр.

Квітка-Основяненко, Г. Пан Халявський: роман - Електрон. текст. – Режим  доступу: http://e-bookua.org.ua/klasik/304-kvtka-osnovyanenko-g-pan-halyavskiy.html  -   Загол. з екрану. – Мова: укр.













Комментариев нет:

Отправить комментарий